Нічого не змінилося, Кузьма.
Все та ж війна, так само гинуть люди,
Ті ж самі глитаї біля керма.
Нема добра і певно, що й не буде.
Як і раніш, звучать твої пісні.
Шкода лише, що нових не напишеш
Навідуй маму зрідка хоч у сні
Ну а до нас, хоча б отак, частіше...