Нові фільми(UA-RUS)

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
Після гострих дискусій визріла ідея створити відповідну тему про українське,російське,спільне кіно і все що з ним пов"язано...оскільки я з такою темою пов"язаний...Продовжимо тему
Фільм "Алмазний хрест"
Российское кино снимут за счет украинского бюджета?

Со съемок украино-российского фильма ушла украинская команда
Картину “Алмазный крест”, которую на 31% профинансировали из украинского бюджета, российские продюсеры меняют без согласования с режиссером и сценаристом. Это стало причиной конфликта между российской и украинской стороной и привело к тому, что украинский режиссер и сценарист Сергей Маслобойщиков отказался от участия в съемках фильма.

На создание этой картины Госкино пообещало выделить 12 млн. гривен.

"Алмазный крест" - фильм святом старце, архиепископе Симферопольском, должен был сниматься в украинско-российской ко-продукции. Между российской стороной и украинской возник конфликт, в результате которого проект покинул режиссер и сценарист фильма - Сергей Маслобойщиков.

В эксклюзивном комментарии LB.ua Сергей Маслобойщиков рассказал о причинах выхода из проекта.

"Я не приемлю никаких изначально скроенных доктрин. Работая над фильмом, меня в первую очередь интересует человек во всей своей сложности, его драматическая судьба. Сама работа над материалом способна приоткрыть тайну, дать возможность прикоснуться к неизвестной жизни, приблизиться к её пониманию. Я пытаюсь исходить из исторической правды а не руководствоваться заготовленными подсказками продюсеров, как именно мне следует изображать тот или иной момент в жизни героя, исходя из требований заказчика", - сказал он.

"Московским продюсерам казались неправдоподобными сами исторические факты. Сложные мотивировки поступков героя по их мнению должны были быть заменены упрощенными и примитивными, - объяснил Сергей Владимирович причину конфликта. - После того, как я ушел из проекта, ничего из исторических материалов, собранных мной в ходе фильма, не было востребовано продюсерами и новыми авторами для переделки сценария (он теперь активно переделывается). Стало быть, это им не нужно, а нужна заданная картинка вместо жизни".

В итоге, по словам режиссера, "все свелось в тезису некого неназванного дистрибьютора: "Зритель приходит в кино только в трёх случаях: развлекаться, развлекаться и развлекаться".

Читайте: Новости с фронтов украинского кино

Условия ко-продукции предполагают, что в съемках картины будет задействовано определенное количество украинских кинематографистов. По словам Сергея Маслобойщикова, хоть он никого за собой не "тянул", после его ухода в съемочной группе из украинцев остался только оператор. На данный момент, сообщает он, "продюсеры, по моим сведениям, пытаются восстановить этот баланс за счет украинских актеров, которые будут играть эпизодические роли, потому как все главные роли играют российские актеры".

Кроме того, поскольку "Алмазный крест" стал одним из проектов, получивших финансирование на 2011-2012 год, сценарий фильма должен быть утвержден в Госкино. Но после ухода из проекта режиссера и сценариста, с которым фильм выиграл государственный питчинг, неизвестно, насколько финальная версия картины будет отличаться от заявленной на конкурс.

"Я думаю, что фильм будет совсем другой, вследствие диаметральной противоположности подходов и методов", - уверен Сергей Маслобойщиков.

В Госкино пока что никак не прокомментировали сложившуюся ситуацию.

Джерело: http://society.lb.ua/culture/2012/04/23/147557_rossiyskoe_kino_snimut_schet.html
 
Последнее редактирование:

BabyBeatz

Moderator
Регистрация
09.11.2011
Сообщения
17,074
Город
Одесса
Я смотрю вы киноман, все никак не успокоитесь:)
 

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
Фільм "Іван Піддубний"
Росіяни у Криму знімають фільм про Івана Піддубного
У Великій Феодосії і Севастополі активно готуються до зйомок фільму про Івана Піддубного.

Для зйомок фільму на території колишнього заводу «Гідроприлад» в селищі Орджонікідзе створюється куточок дореволюційного портового міста, де розташовуватиметься цирк шапіто, в якому колись працював головний герой.

Декораторам з «Мосфільма» і Ялтинської кіностудії дуже подобаються місця в Орджонікідзе, де вони працюють вже другий місяць. У Севастополі зйомки мають проходити на дерев'яному настилі Графської пристані.

Географія зйомок досить широка — Феодосія, Севастополь, Київ, Москва, Санкт-Петербург, Париж, Нью-Йорк.

В Інтернеті є фотографії, як виконавець головної ролі Михайло Пореченков відпрацьовує необхідні для ролі навики в одному з престижних московських спортивних залів.

Консультантом картини виступає російська Федерація спортивної боротьби. Її керівники зазначають, що робота над фільмом почалася в кінці 2011-го, в рік 140-ліття Івана Піддубного.

На честь цієї дати в Єйську (Краснодарський край, Росія), де провів останні роки життя знаменитий силач, йому встановили пам'ятник.

«Іван Піддубний — символ боротьби, уособлення сили і потужності Росії, – сказав на відкритті пам'ятника триразовий олімпійський чемпіон Олександр Карелін. – Багато в чому завдяки Піддубному, греко-римська боротьба за короткий строк перетворилася з цікавого циркового видовища в популярний у всьому світі вид спорту»…

Режисер картини «Иван Поддубный» — Гліб Орлов.

У головних ролях: Микита Михалков, Михайло Пореченков, Іван Ургант, Михайло Єфремов, Стів Бушемі, Рон Перлман і Подіни Лаван.

Бюджет стрічки — майже $12 мільйонів. Планується, що фільм вийде в прокат у 2013 році.
Довідка

Іван Максимович Піддубний — УКРАЇНСЬКИЙ спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби, який 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі.

26 вересня (8 жовтня за новим стилем) 1871 року в родині спадкового козака Максима Піддубного народився первісток Іван – майбутній непереможний українець, чемпіон чемпіонів. Прапрапрадід Івана Піддубного в 1708 році під Полтавою, спільно з козаками Іркліївського куреня лицарства Низового, під проводом Кошового отамана Костя Гордієнка та козацьким військом гетьмана Івана Мазепи, воював проти Московії за суверенну Україну.

Дужим та міцним був рід спадкових козаків Піддубних. Батько Івана Максимовича Піддубного вільно гнув підкови, мов пір`їнку кидав на воза п`ятипудові мішки. Вдавшись у батька, його син Іван робив теж саме.

За порадою одного зі своїх односельців, 23-літній Іван Піддубний подався до Криму на заробітки, де працював вантажником фірми «Лівас» у Севастопольському морському порту. Працювати доводилось по 16 годин на добу 6 днів на тиждень, проте кожну хвилинку вільного часу Піддубний витрачав на зайняття гирьовим спортом.

У 1896 році Іван Піддубний вперше ступив на борцівський килим, спробувавши свою богатирську силу в чемпіонаті, влаштованому у місті Феодосії цирком Безкоровайного. Тоді ж він вперше і востаннє програв, бо ж був занадто слабкий у техніці боротьби.

А вже наступні сорок років борцівської кар`єри великий українець не зазнав жодної поразки. Відомі слова самого Піддубного: «Мало від природи вимахати бугаєм, треба ще вміти свою силу організувати, спрямовуючи її в потрібне русло…».

З 1898 року виступає у севастопольському цирку Труцці як борець-професіонал, вперше здобуває перемогу в цирковому чемпіонаті. Після цього виступає в київському цирку Якима Нікітіна.

Вперше знайомиться з французькою боротьбою у Київському клубі атлетів. Протягом п'яти років Піддубний бере участь у гастролях цирку Нікітіна в багатьох містах України, Кавказу, Поволжя, Сибіру, виступає не тільки у чемпіонатах з боротьби, а й із силовими цирковими програмами.

Фото webpark.ru

1903 року вступив до Петербурзького атлетичного товариства, від якого був посланий на чемпіонат світу в Париж. Здолавши всіх претендентів, у фінальному поєдинку Івану Піддубному довелось зустрітись із нечесним французом Раулем ле Буше. Наперед бачачи, що Піддубний його переможе, підлий француз намастився перед поєдинком олією, тож буквально як вуж вислизав із дужих обіймів українця. Однак судді незаконно віддали перемогу французькому шевальє із формулюванням – « За красиве і вміле уникання силових прийомів супротивника». Протести Івана Піддубного щодо неспортивної поведінки Буше до уваги ніхто з суддів не взяв.

Наступного року у Петербурзі козацький правнук помстився блазню Буше, поставивши його на карячки, і так тримав аж 41 хвилину, поки підлий французький чемпіон таки не визнав своєї поразки.

1905 року — перемога у світовому чемпіонаті в Парижі й звання чемпіона світу. Гастрольна поїздка до Італії, перемога на чемпіонаті в Ніцці. Того ж року Піддубний бере участь у змаганнях в Алжирі, Бельгії, Берліні. 1906 року перемагає у двох чемпіонатах світу — у Парижі та Мілані.

1907 року у Відні стає чемпіоном світу вчетверте. У 1908 й 1909 роках у Парижі та Франкфурті ще двічі виборює звання чемпіона світу.

Фото webpark.ru

Усе своє життя Іван Піддубний, куди б його не кидала доля, щиро любив Україну. Коли в Росії йому видали паспорт із прізвищем «Поддубный» і національністю «русский», то в тому документі чемпіон власноруч зробив виправлення — «Піддубний» і «українець».

За це Піддубного заарештували. Один із фельдшерів, який надавав йому допомогу, пізніше розповідав, що після катувань Івана Максимовича електропаяльником у в`язниці Ростовського управління НКВС, вся спина була у страшних язвах, рубцях та опіках.

Через рік Піддубного випустили з російської катівні на волю. Однак у передвоєнні роки довкола борця був організований вакуум замовчування.

Після цього Піддубний тривалий час не бере участі у великих змаганнях, переїжджає в своє село Красенівку, одружується, купує невеличкий будинок і займається сільським господарством. Після трирічної перерви знову повертається в спорт, бере участь у гастролях полтавського цирку. 1922 року, після тривалої перерви, Піддубний здобуває перший приз у великому чемпіонаті з боротьби в Московському цирку.

1925 року переміг у міжнародному чемпіонаті в Нью-Йорку, затим переможно виступив у Чикаго, Філадельфії, Лос-Анджелесі, Сан-Франциско та інших містах США. Наприкінці гастролей в Америці зустрівся в Нью-Йорку з чемпіоном світу з вільної боротьби Джо Стечером, якому судді, підтасувавши результат, віддали перемогу по очках. Після повернення з Америки Піддубний дванадцять років виступає в цирках на змаганнях борців. 1939 року йому присвоєно звання заслуженого артиста республіки та нагороджено орденом Трудового Червоного прапора.

1941 року в Тульському цирку відбувся прощальний виступ сімдесятирічного атлета. 1945 року йому було присвоєно звання «Заслужений майстер спорту». Наприкінці життя Піддубний переїхав у місто Єйськ на Кубань, де колись знайшли притулок його предки, запорозькі козаки, переселені Катериною II після знищення Запорозької Січі.

Після окупації Єйська гітлерівці запропонували йому виїхати до Німеччини і тренувати там борців. Відмовився. Окупанти так поважали Піддубного, що навіть дозволили йому носити орден Трудового Червоного Прапора. Працював Піддубний в більярдній. Старожили Єйська згадували, як звідти він викидав п'яних німців.

Фото webpark.ru

Після війни Піддубного знову заарештували — «за співпрацю з німцями». За літнього вже чемпіона знову взявся НКВСький «смерш», бо хтось із доброзичливців доніс, що під час окупації комендант Єйського морського порту, аби якось підтримати Піддубного в голодні часи, надсилав йому додому обід із офіцерської їдальні.

Офіційно для ідеологів СРСР Іван Піддубний на шпальтах газет був «непобедимым руським борцом», неофіційно ж — «ворогом народу» — українським буржуазним націоналістом.

Останні роки Іван Максимович доживав у злиднях. Постійно скаржився на те, що не вистачає хліба. У перші післявоєнні роки його видавали по картках — 500 г. хліба на день. «Невже мене не можуть закріпити за якоюсь військовою частиною, до їдальні. Напевно буду писати листа Ворошилову», — не раз говорив сусідам.

Щоб вижити, був змушений міняти свої медалі на хліб. Перед смертю не мав навіть костюма.

Помер видатний спортсмен 8 серпня 1949 року в Єйську, де й похований.

«Рідна країна»
джерело:http://ridna.ua/2012/04/rosiyany-u-krymu-znimayut-film-pro-ivana-piddubnoho/
http://pres-centr.ck.ua/region/chornobaivskiy/25188/
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/mosfilm_znime_v_krimu_film_pro_ivana_piddubnogo_1721969
 

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
Фільм "ТойЩоПройшовКрізьВогонь"
Кіно про українця, який став вождем індіанців.
Історична Правда» знайшла фото Івана Даценка – прототипа головного героя картини «ТойХтоПройшовКрізьВогонь»
В четвер вийшов у прокат «Той, Хто Пройшов Крізь Вогонь» – фільм про українського льотчика, який після Другої Світової потрапив до Канади і став вождем тамтешнього індіанського племені. «Історична Правда» знайшла фото Івана Даценка – прототипа головного героя.
Фільм режисера Михайла Іллєнка, який знімався довгих п’ять років, нарешті вийшов на екрани кінотеатрів країни.
«Історична Правда» подивилися кіно і спробувала дізнатися більше про прототипа головного героя – льотчика-аса часів Другої світової війни Івана Даценка, який нібито після нацистського і радянського полонів потрапив у Канаду, де став вождем індіанського племені, що входило до конфедерації ірокезів.
Анонсована задумка поєднати «поетичне кіно» і голлівудський блокбастерний розмах викликала підозру. Автор цих рядків прийшов у кінотеатр налаштований вельми скептично – а от вийшов у захопленні, можливо, навіть завеликому.
Кадр, знятий у горах Аргентини – головний герой Іван розбивається на викраденому у американців літаку і вирушає у мандрівку північною Канадою
Оскільки кінокритика – не наш профіль, коротко перекажу власні враження і те, що вдалося дізнатися про Героя Радянського Союзу Івана Даценка, історія якого лягла в основу фільму (хоча прізвище головного героя у фільмі змінено, його звати Іван Додока).


Санітарка Люба – кохання головного героя. Татарка з Забайкалля
Початок фільму викликав тривожні передчуття. Любовно зняте передголодоморне село, не дуже доладно намальований комп’ютерний повітряний бій, до болю знайоме етно-техно від «ДахиБрахи»…
1941 рік. Люба і її коханий – курсант Іван Додока з Чернечого Яру на Полтавщині, майбутній ас і Герой СРСР
Але далі пішло легше. Нарешті з’явився вітчизняний художній фільм, позбавлений пафосу – політичного, ідейного, будь-якого. Натомість купа гумору, нормальних діалогів, які не в лоб, а непрямим чином розкривають характери героїв.
Нарешті з’явився фільм, де глядача зацікавлюють не абстрактною любов’ю до України, а просто любов’ю та іншими почуттями, зрозумілими більшості людей у світі. Недарма ж «ТимХтоПройшов…» зацікавилися прокатники не тільки Росії, Польщі та Австралії, але й Мозамбіку та Аргентини. А любов до України виникає під час перегляду автоматично :)
Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО актора
Сюжет щільний, кожна деталь має значення і зрештою «стріляє», яка та рушниця у третій дії. Може, навіть занадто щільний, але ж це казка – як написано на флаєрі, «пригодницька мелодрама», хоча сам Іллєнко визначає кіно як «романтичну баладу». Саме те, що можна крутити в театрах для масового глядача.
Іллєнко так і проговорився на прес-показі фільму: «Хочеться гарної глядацької долі».

Армійський НКВДшник Степан Шуліка – земляк Івана Додоки і головний «поганий» персонаж
Ця орієнтація на широкі маси теж радує. Бо останнім часом наш кінематограф здобував лаври глючними сюжетами, коротким метром, «нестандартними» зйомками та іншими фішками, спрямованими на вибагливе журі фестивалів. А тут і бійки, і стрілянина, і оголена жіноча натура, і навіть один матюк :)
До речі, «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» може похвалитися і гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю.
Зйомки епізоду, коли Шуліка клеїть Любу, катаючи її на велосипеді. Операторська робота фантастична (оператор-постановник – Олександр Кришталович)
Мова фільму – їх багато. Українська, російська, татарська, англійська, індіанська: герої постійно вчать одне одного словам і на цьому в тому числі ґрунтуються різні повороти сюжету – комедійні й не дуже.
Сцена з офіційного трейлера, де Люба говорить «Я його дуже кохаю», здавалася смішним пафосом, але у фільмі вона виглядає природньо і зворушливо – бо дівчина, крім цих слів, майже не знає української.
«ТойХтоПройшовКрізьВогонь» – офіційний трейлер фільму (ВІДЕО)
Особливо патріотично налаштованих глядачів може обурити російська мова, але вона теж виглядає природньо. Зрештою, а як мали розмовляти у Робітничо-Селянській Червоній армії? Потерпіть – якщо таких фільмів у нас виходитиме хоча б із десяток на рік, заговорять і повністю українською.
Кадр зі зйомок: американський союзник Жерар, якого Іван щойно врятував від нацистських винищувачів, привозить на фронт Іванового ворога. Через десять років він привезе у Канаду зірку Героя Радянського союзу
До речі, «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» – перший справді український прокатний фільм. Він знятий без залучення варягів. Все створено в Україні і приносить користь кіногалузі загалом і бюджету країни в цілому.
У титрах – майже суцільно наші фірми та імена, серед яких зустрічаються і класики (художник-постановник Роман Адамович, відомий ще за радянськими «Бумбарашем» і «Королями й капустою»; композитор Володимир Гронський, музику якого старше покоління має пам’ятати за «Циганкою Азою»).
Вітчизняними є й ті процеси, яких донедавна не було в Україні – кольороподіл і Dolby-звук. Спасибі кінодубляжу, який після всіх пригод зараз процвітає і розвивається. Є звук – буде й картинка :)
Радянський табір. Від розправи кримінальників Івана рятує авторитет його батька Ореста Додоки, який опинився в Сибіру ще перед війною
Виконавець головної ролі, актор Дмитро Лінартович знайомий українським глядачам у першу чергу голосом – знову ж таки, спасибі кінодублюванню. Він грає бойового офіцера родом з Полтавщини, талановитого льотчика, рішучого й переповненого життям.
«Нам дуже бракує позитивного героя, – сказав з цього приводу Михайло Іллєнко. – Нас привчили до депресивних героїв-невдах, це вже навіть увійшло у моду. Ми тепер добре вміємо знімати кіно про ще одного, в якого нічого не вийшло. А хочеться запропонувати глядачеві такого, про якого він би сказав: «Я б теж так хотів, але чи зміг би?»
Іван знаходить індіанського вождя, пораненого в сутичці з ведмедем, і відганяє від нього вовків, голосно виконуючи народні пісні :)
Інші актори – теж наші. Є відомі на кшталт Віктора Андрієнка (пам’ятаєте легендарне «Шоу довгоносиків»?), є молоді, але грають вони талановито.
Хоча, звичайно, любителі стверджувати «Хіба може бути щось добре з Назарету?» знайдуть привід для незадоволення. Є такі, котрих україномовний герой на екрані змушує почуватися дивно і навіть незручно.
Справді, останніми роками наше кіно давало підстави його зневажати, однак, на мою скромну думку, це не той випадок.
Тінь Ластівки – донька вождя, яка запала на полтавчанина
Без сумніву, є до чого прискіпатись – від історичних тонкощів до суто кінематографічних деталей.
Так, американські бомбардувальники, котрі базувалися під Полтавою у 1944 році, навряд чи б стали перевозити особистів НКВД з одної ділянки радянського фронту на інший. Так, на комп’ютерній графіці, схоже, трохи заощадили – наші можуть робити і краще.
Але це один із перших кроків. Галузь, фактично, створюється заново.
Іван Додока вже збирався летіти додому, але залишився у індіанців. Чому? Дивіться кіно
І її було б добре підтримати. Фільм коштував 16 млн грн. З нинішніми цінами на квитки для його окупності потрібно близько 500 тисяч глядачів. Хоча кіно відзняте більшою частиною на бюджетні кошти, але гарні касові збори послугують мотивацією для інвесторів у кіногалузь.
Журнал «Кіно». Коли українські фільми були блокбастерами (ФОТО)
Може, з часом це навіть перетвориться на конвеєр. Он поляки як активно почали знімати.

1950-ті. Радянські спеціалісти, які приїхали в Америку вивчати досвід вирощування кукурудзи, зустрічають у полі україномовного індіанця
За даними Держкіно, «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» виходить у прокат на 10 фільмокопіях і 5 цифрових носіях. Прокатник теж вітчизняний – власник мережі «Кінопалац» компанія B&H.

НКВДист Степан Шуліка, очікуючи Іванової помсти, потроху спивається і божеволіє, всюди вбачаючи ворогів
«Засновано на реальних подіях» – говорить нам афіша.
В основу сюжету покладена історія гвардії старшого лейтенанта Івана Івановича Даценка з Чернечого Яру Диканського району Полтавщини – командира ланки 10-го гвардійського авіаційного полку 3-ої гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу авіації далекої дії, Героя СРСР (медаль №1733).
Літак Даценка був збитий зенітним вогнем 19 квітня 1944 року, коли він вів свій підрозділ на бомбардування залізничної станції «Львів-2». Після цього його сліди втрачаються, хоча на тому ж таки сайті «Герои страньі» повідомляється, що він зник уже в Сибіру, куди втрапив за те, що перебував у німецькому полоні.
Одна з хітових цитат (яких вистачає у фільмі): «Товарищ индеец, вы местный? – Тутешній»

У 1967 році радянська делегація діячів культури відвідала Всесвітню виставку «Експо-67» у канадському Монреалі. Чеченський танцюрист Махмуд Есамбаєв попросив організаторів показати йому, як живуть індіанці.
Вождь племені, почувши російську Есамбаєва, звернувся до нього українською. Вони говорили кілька годин, але про цю розмову чеченець розповів своїм колегам коротко: мовляв, український вождь – «син переселенця».
Історична пам’ять канадських українців у рекламі авто (ВІДЕО)
«Цю історію в Київ привезли учасники тієї поїздки Наталя Наум і Тимофій Левчук, – розповів ІП Михайло Іллєнко. – І вся студія [імені Довженка] вибухнула – от би це зняти, який сюжет! Але часи тоді були несприятливі для подібних ініціатив».
Племінниця Івана Даценка, полтавка Ольга Рубан сказала «Історичній Правді», що Есамбаєв уперше назвав ім’я і прізвище свого співрозмовника тільки у 1990-их, в інтерв’ю газеті «Труд».

Ольга Рубан. Фото: Ольги Граніт, спеціально для ІП
У Чернечому Яру Івана вже давно вважали загиблим. Його ім’я носила піонерська дружина місцевої школи, а на честь героя збиралися назвати вулицю. Хата Даценка досі збереглася в селі.
Іван Даценко. Фото з сімейного архіву Ольги Рубан
У 2001-му Ольга Рубан розповіла свою історію передачі «Жди меня». Внаслідок пошукових робіт були знайдені люди, які бачили вождя у Канаді, але не вдалося знайти ані його, ані його нащадків.
Іван Даценко з зіркою Героя СРСР та іншими бойовими нагородами
Натомість є фото індіанського вождя на ім’я Той, Хто Пройшов Крізь Вогонь. Як сказав ІП ще один родич Даценка Григорій Титаренко, він мав також англійське ім’я – Джон Маконбер.
Вождь «Той, Хто Пройшов Крізь Вогонь»
Індіанський вождь, який знав українську, мав четверо дітей. В Україні у Івана Даценка не було дружини і дітей. Його рідний брат Василь, дядько Ольги Рубан, загинув у лавах радянської армії під Ленінградом.
У Національному музеї історії Другої світової війни в Києві зберігаються листи Івана Даценка з фронту.
Російський експерт Сергій Нікітін, який порівнював фото льотчика Івана і вождя Джона, стверджує, що це одна й та ж сама людина. Противники цієї версії кажуть, що під час вибуху літака Даценко не міг вижити.
Схожий?
Найкращий фронтовий товариш Івана Микола Жуган описав останній політ Даценка у листі до Іванової сестри Дарини. Даценко летів першим, розвішуючи над залізничною станцією освітлювальні бомби, коли в його літак влучила зенітка.
Дарина – мама Ольги Рубан і рідна сестра Івана Даценка – під час війни вже була одружена. Її чоловік теж не повернувся з фронту
«…Ви питаєте, як загинув Іван. Можливо, він ще живе, тільки в німецькому полоні. Це було в квітні місяці в районі Львова, вночі його збила зенітка, літак його загорівся. Я теж літав тоді і все це бачив, но допомогти не можна було нічим…
…І даже зараз жалко такого гарного хлопця, по ньому всі сумували, хто його знав, але все марно. Кажуть, війна без гибелі людей не буває, так воно і є…»
Ми не знаємо точно, як насправді склалася доля гарного хлопця Івана Даценка. Наразі є тільки легенда – доволі правдоподібна і дуже красива.
Саме цю легенду нам розповідає фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».
Джерело:http://ukkb.wordpress.com/2012/01/22/кіно-про-українця-який-став-вождем-інд/
http://www.istpravda.com.ua
 

Architect

Пользователь
Регистрация
19.11.2011
Сообщения
2,077
Возраст
49
Город
Киев
pavlja, жму лапу за настойчивость. Согласен на 100%. Историческая правда в исполнении наших родных соседей целенаправленно искажается. Если в сюжете
присутствует негативный герой, то это хохол. Далеко не братская позиция
 

Ed34

Пользователь
Регистрация
17.11.2011
Сообщения
1,372
Город
Киев
Если в сюжете
присутствует негативный герой, то это хохол. Далеко не братская позиция
мне вспомнился "кандагар" - Б.Бенюк в роли сцыкливого хохла.

п.с. мне лично увы тема искажения не интресна. кстати кто видел "тарас бульба" снятый в голливуде?
 

Krasavets

Пользователь
Регистрация
14.11.2011
Сообщения
1,166
Возраст
39
Город
Киев
Последнее редактирование:

Ed34

Пользователь
Регистрация
17.11.2011
Сообщения
1,372
Город
Киев
мне вспомнился "кандагар" - Б.Бенюк в роли сцыкливого хохла.
Сцыкливого? Резко.... Лично мне по фильму он запомнился как украинец-семьянин с харьковщины. Посмотрел бы на других кто и как бы там пообсцыкивался.
Речь идет не о моей личной оценке сцыкливости, а его изображении в фильме - особенно контрастного на фоне других - не хохлов из летной команды.
 

SEREGA888

Пользователь
Регистрация
06.03.2012
Сообщения
2,422
Страна
Украина
Город
Луганск
мне вспомнился "кандагар" - Б.Бенюк в роли сцыкливого хохла.

п.с. мне лично увы тема искажения не интресна. кстати кто видел "тарас бульба" снятый в голливуде?
может и так, а теперь читаем википедию.....

Богдан Бенюк родился 26 мая 1957 года в пгт Бытков Надворнянского района, Ивано-Франковской области.
По политическим взглядам примыкает к украинским радикальным националистам, является членом ВО «Свобода», от которой выдвигался кандидатом в депутаты (см. Первая пятёрка списка ВО «Свобода» на парламентских выборах на Украине 2007 года), при этом политические взгляды не мешают ему сниматься в фильмах российских режиссёров.

Что же он, сюжеты фильмов заранее не читает???? был бы настоящим патриотом, то не снимался бы в таких фильмах
 

Ed34

Пользователь
Регистрация
17.11.2011
Сообщения
1,372
Город
Киев
Что же он, сюжеты фильмов заранее не читает???? был бы настоящим патриотом, то не снимался бы в таких фильмах
Не все способны отказаться от "просто работы" ради своих принципов. Я например считаю что для целой плеяды актеров снятся эпизодически в "утомленные солнцем-2" - это позор. Но жизнь такова что не все могут позволить себе отказывать от работы или не сделать кому то одолжение, поэтому я не могу осуждать их - сам не без греха.
 

SEREGA888

Пользователь
Регистрация
06.03.2012
Сообщения
2,422
Страна
Украина
Город
Луганск
Не все способны отказаться от "просто работы" ради своих принципов. Я например считаю что для целой плеяды актеров снятся эпизодически в "утомленные солнцем-2" - это позор. Но жизнь такова что не все могут позволить себе отказывать от работы или не сделать кому то одолжение, поэтому я не могу осуждать их - сам не без греха.
ну допустим... но разве можно тогда симпатизировать националистам???? в таком случае это не любовь к нации, а борьба с комплексами неполноценности, после съёмков в таких фильмах... если есть Убеждения, то следуй им, а иначе это не убеждения, а так ветер в голове
 

SEREGA888

Пользователь
Регистрация
06.03.2012
Сообщения
2,422
Страна
Украина
Город
Луганск
а может просто ЖАДНОСТЬ
 

Ed34

Пользователь
Регистрация
17.11.2011
Сообщения
1,372
Город
Киев
если есть Убеждения, то следуй им, а иначе это не убеждения, а так ветер в голове
ну каждому свое как говорится, я мало видел людей которые уволились с хорошей работы из-за своих принципов (например учредитель не совсем хороший человек скажем так) - мало я таких видел, 1-го если точно.
 

SEREGA888

Пользователь
Регистрация
06.03.2012
Сообщения
2,422
Страна
Украина
Город
Луганск
ну каждому свое как говорится, я мало видел людей которые уволились с хорошей работы из-за своих принципов (например учредитель не совсем хороший человек скажем так) - мало я таких видел, 1-го если точно.
ну так никто ведь не предлагает ему "завязвать" с актерской деятельностью.... фильмов то снимаеться немало в последнее время и не все они про глупых ХАХЛОВ
 

Architect

Пользователь
Регистрация
19.11.2011
Сообщения
2,077
Возраст
49
Город
Киев
фильмов то снимаеться немало в последнее время и не все они про глупых ХАХЛОВ
Речь идет об исторических фильмах
 

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
тут писали,чому типу Бенюк знімався в ролі сцикливого...?!а чо один казав-що ці руки нічого не крали)всьо бабки,я думаю що якби Гескорпіону дали 10 кусків $ за 10 змімальних днів,то він би сам зіграв Степана)
 

GeScorpion

Пользователь
Регистрация
13.11.2011
Сообщения
3,768
Возраст
35
Город
Киев
павля, ну как же ты заколибал..................
 

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
з останніх -О.Сумська 6.5 грн.день
М.Башаров 10грн.
 
Последнее редактирование:

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
Нє)Сумська в "Остання осінь Рити"
Башаров "Анна Герман",доречі останній фільм наробить шуму)дивіться на Інтері восени
 

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
Прикольно було в Львові коли знімали....а шо знімаєте? "Анну Герман"! один аж сплюнув і сказав вже не було про кого знімати,аж про ту курву Колодрубівську))
 

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
залий на якийсь ресурс..не видно
 

pavlja

Пользователь
Регистрация
08.12.2011
Сообщения
1,100
Возраст
31
Город
Тернополь
myradio.ua/news/bekmambetov-sobiraetsya-snimatj-kavkazskuyu-plennicu2-v-roli-shurika-konstantin-habenskiyi-10208124.html
йолопи...
 
Сверху