Инфа по Херсонской области

MARK

Пользователь
Joined
Nov 16, 2011
Messages
143
Город
Запорожье
Добрый день , уважаемые одноклубники !
Подскажите , плиз , по нескольким моментам :
- состояние дороги по маршруту Каланчак-Скадовск-Голая Пристань - Цюрупинск ?
- где можно переночевать в Цюрупинске или где-то рядом?
- как лучше ехать в Запорожье - на Мелитополь или вдоль Днепра через Большую Лепетиху-Энергодар ( время прибытия на место значения не имеет) ?
Заранее благодарю за советы!
 

Macmanaman

Пользователь
Joined
Apr 23, 2013
Messages
100
Город
Чаплинка
Добрый день , уважаемые одноклубники !
Подскажите , плиз , по нескольким моментам :
- состояние дороги по маршруту Каланчак-Скадовск-Голая Пристань - Цюрупинск ?
- где можно переночевать в Цюрупинске или где-то рядом?
- как лучше ехать в Запорожье - на Мелитополь или вдоль Днепра через Большую Лепетиху-Энергодар ( время прибытия на место значения не имеет) ?
Заранее благодарю за советы!

Трасса Каланчак-Цюрупинск на 4+. Одна, пока, из лучших трасс в сторону Херсона.
При повороте на Скадовск, уже идет хуже трасса(ездил год назад) - где-то на 3+. Если держать 70-80 км/ч, думаю, можно проехать без проблем - будете успевать объезжать ямы.
 

SID_

Moderator
Joined
Nov 9, 2011
Messages
10,380
Age
39
Страна
Украина
Город
Херсон
Трасса Каланчак-Цюрупинск на 4+. Одна, пока, из лучших трасс в сторону Херсона.

Это песня просто!!
 

MAN330

Пользователь
Joined
Jun 27, 2013
Messages
481
Страна
Украина
Город
Херсон
В Лепетиху раньше ездили по Мелитопольской , потому что нет населённых пунктов и получалось быстрее , о где то год назад начали ездить через Каховку потому что дорога лучше. Сейчас от Каховки до В.Лепетихи встречаются откровенно плохие участки , где приходится почти останавливаться , чтобы объехать яму ,поэтому если поедите будьте внимательны особенно в районе Горностаевки.
 

romi4

Пользователь
Joined
Nov 21, 2011
Messages
32
Age
45
Город
Херсон
по скадовской трассе иду 120 км/ч смело.
 

Uzbek

Пользователь
Joined
Nov 10, 2011
Messages
336
Город
Херсон
по скадовской трассе иду 120 км/ч смело.

действительно на Скадовск хорошая дорога)Я как в Лазурку еду-то только через эту трассу!
 

xersson

Пользователь
Joined
Sep 24, 2012
Messages
639
Город
Херсон
ТРАССУ ОДЕССА-НИКОЛАЕВ-ХЕРСОН СДЕЛАЮТ СКОРОСТНОЙ И РАСШИРЯТ НА 4 ПОЛОСЫ

«Укравтодор» готовит технико-экономическое обоснование на создание скоростной дороги Одесса-Николаев-Херсон.
Как сообщил ЦТС, об этом рассказал глава «Укравтодора» Александр Кубраков:
«Мы готовим технико-экономическое обоснование для расширения до 4 полос дороги… Одесса-Николаев-Херсон».
По его словам «Укравтодор», намерен развивать в стране сеть скоростных автомобильных дорог, на которых разрешена максимальная скорость движения 110-130 км/ч. Речь идет о дорогах, которые будут иметь не менее чем по две полосы движения в одну сторону с разделительной полосой, которая исключает возможность лобовых столкновений со встречными автомобилями.
Кроме того, в планах «Укравтодора» строительство разноуровневых пешеходных переходов, установка дорожных знаков со светоотражающим покрытием, подсветкой и сигнальными лампами, развитие комплексов автоматической фиксации нарушений и развитие информационной системы мониторинга безопасности дорожного движения.
Сейчас критериям скоростных дорог соответствуют дороги технической категории 1-а (автомагистраль) и 1-б (скоростное шоссе), а именно: М-06 (на участке Киев-Житомир-Ровно), М-05 (Киев-Одесса на всей протяженности), М-01 (на отрезке Киев-Чернигов), М-29 (Харьков-Новомосковск), Н-08 (на отрезке Днепр-Запорожье), М-03 (на участке Киев-Лубны) и Н-01 (на отрезке Киев-Обухов).
 

Ттт

Пользователь
Joined
Nov 11, 2011
Messages
3,315
Страна
Украина
Город
Хмельницкий
То я думаю что под Николаевом службы деревья вдоль дороги пилят.
 

xersson

Пользователь
Joined
Sep 24, 2012
Messages
639
Город
Херсон
Вчера ехал с Одессы домой, самый ужасный участок - это жд переезды в Николаеве... Это просто днище какое-то...:mad:

Ехал на Иксе, поэтому все ямы преодолел нормально, даже страшно представить как люди матерятся в седанах...
 

xersson

Пользователь
Joined
Sep 24, 2012
Messages
639
Город
Херсон

Антон Санченко


Херсон місто славне
За херсонською легендою, Херсон мали назвати Севастополем. Ну логічно ж, щоб таке найменування носило місто нащадок давнього Херсонеса. Але в Петербурзі щось святкували, як всі русскіє, перепилися й переплутали укази, тож гінці розвезли їх не туди. В результаті маємо Херсон без півострова, що значить це слово грецькою, й Севастополь, що можна перекласти, як «Місто Августа», «Імператорське», який російські матроси без знання візантійської грецької розшифровують як «Сєва + 100 Поль». Хоча насправді все там навпаки – на одну Поліну сто Севастьянів матроським бульваром швендяють. Та й Херсону люди знайшли негрецьке пояснення, пов'язане з поганим сном імператриці. Втім, коли я розповів цей анекдот в ефірі херсонського радіо, наступного ж дня усі херсонські новинні сайти вийшли з заголовками «Столичний письменник хоче перейменувати Херсон».

Сучасні журналісти вже не знають краєзнавчих анекдотів

Також за легендою, заснували Херсон не отаман Білецький і адмірал Сенявін, про яких ми вже писали вище, а дідусь Пушкіна й арап Петра Великого Абрам Ганнібал. Навіть вулиця в Херсоні є. Чи площа. Принаймні, в маршрутці мені над вухом часто горлали: «На Ганнібала!»

Розберемося з Пушкіним і його дідусями ретельно. Розвінчаємо міфи. Херсон заснував Іван Абрамович Ганнібал. І він не дідусь Пушкіна. А в історію виявилися замішані Толстиє. Бо дід Пушкіна, Осип Абрамович Ганнібал, капітан другого рангу, вийшов у відставку і став жити не зі своєю законною дружиною Марією Пушкіною, а заснував село Михайлівське і поселився там з Устиньєю Толстою, оголосивши себе вдівцем. Коли двоєжонство викрили, його покарали семирічним постригом у монастир, яке замінили... службою на Чорноморському флоті, котрим командував Іван Абрамович Ганнібал, його брат і засновник Херсона.

Он воно як все закручено! Місто засновано у гирлі Дніпра 1778 року. Однією з умов миру з турками була свобода плавби російських торгових суден через Босфор та Дарданелли. А за Дарданеллами вже — все Середземне море і весь світ. Якщо йти сучасним проспектом Ушакова у Херсоні від залізничного вокзалу до Дніпра, то вже за квартал до набережної, якраз перед білою висоткою готелю «Фрегат», ліворуч, ви побачите масивну старовинну будівлю в російському імперському стилі XVIII століття, наче хтось намагався побудувати з цегли терем-теремок із сіньми і ґанком — це херсонське Адміралтейство, як би дивно це не звучало для міста, в яке за останні сто років не завітав жоден адмірал. Зараз там управління морського торгового порту.
На його дахах із вежками на радіоантенах гидять тисячі вгодованих зерном голубів, що жирують на завантаженні збіжжя в трюми якогось мальтійського чи турецького пароплава під причалом. І це ще до всіляких «зернових коридорів». І щоб хоч якось із цим боротися, час від часу у гучномовцях управління вмикають записи криків шуліки. Шу-гай-гай полетіли, на пам’ятник сіли.

Пам’ятник теж незвичний, не людині, а кораблю — 66-гарматному фрегату «Слава Єкатерини», який спустили на воду 16 вересня 1783 року. На відміну від Портсмута, де досі зберігають під причалом Нельсонову «Вікторію», «Слава Єкатерини», звісно, не збереглася, — розібрали на дрова за звичаєм тих часів, і її відтворили через два століття в камені. Саме тут, де зараз готель «Фрегат» і пам’ятник фрегату, кажуть, і була перша херсонська верф під захистом невеличкого укріплення на переправі, потім переїхала трошки вище за течією, де зараз парк Слави, до Александер-шанцю, й мала вона шість побудованих Іваном Ганнібалом корабельних елінгів для закладання й будівництва нових кораблів, майстерні й казарми. Особливо пожвавилося будівництво флоту, коли наступного року сюди прибули три тисячі корабелів (робітників корабельної верфі) і сімсот моряків під командою капітана другого рангу Федора Ушакова, на чию честь названий проспект. І привезли з собою чуму. Ушаков славний передовсім тим, що наказав відселяти хворих на Карантинний острів і обтиратися оцетом. Пам’ятник вже адміралові Ушакову, єдиний в світі, стояв вище по проспекту, перед головним корпусом Херсонської державної морської академії. І стояв аж до того, як гауляйтер з дуже херсонським прізвищем Сальдо, не вивіз його з собою в евакуацію на пам'ять про Херсон разом з погруддям Суворова, пам'ятником та мощами Потьомкіна.

Херсонська Державна Морська Академія не має жодного стосунку до Морського кадетського корпусу. Це училище торгового флоту, мореходка, заснована у 1834. Втім, і тоді воно було першим на Чорному морі. Тарас Шевченко перепитував про нього в листі свого брата Варфоломія від 1859 року: «Пишеш, що тебе не було дома, що ти хлопців возив у Херсон. Добре зробив єси! Та тілько чи притокмив ти їх у те училище торгового мореплаванія? Якщо притокмив, то молися Богу та лягай спати: з хлопців будуть люде… тілько треба спать на одно око.» Це мореходне училище існує досі, на зло всім Сальдам. Про дату ж заснування Херсонського морського кадетського корпусу історики не знають досі.
Вірніше, знають аж три дати: 1783, 1786 та 1789. Його заснували на базі так званої Гімназії чужоземних одновірців, яка функціонувала в Петербурзі з 1775 року. В ній вчилися 200 вихованців, яких набирали з бажаючих в Італії, Польщі, Греції, а також в містах Відень, Київ, Кінбурн та Єнікале. Дуже тішить в цьому списку все ще «чужоземний» Київ, та фортеці Кінбурн під Очаковом та Єнікале під Керчю, які зараз в кращому випадку села.

«Основний термін навчання в Гімназії складав 4 роки, після закінчення якого, всі хто хотіли, могли продовжити навчання в Артилерійському, Морському або Інженерному кадетському корпусі.
Протягом основного терміну навчання вихованці вивчали наступні дисципліни: Закон Божий, благочестя, догми християнської віри, євангельське вчення, російську, німецьку, французьку, італійську, турецьку та грецьку мови. Причому, кожен вихованець в обов‘язковому порядку мав вивчати лише дві мови, також обов‘язково всі учні вивчали арифметику, алгебру, геометрію, історію, політичну географію, малювання, танці, фехтування та артилерійське мистецтво. Після проходження 4-річного терміну навчання випускники складали іспити і направлялися на службу в армію прапорщиками або підпрапорщиками. А бажаючі навчатися далі продовжували навчання протягом одного року у вищих класах Артилерійського, Морського або Інженерного
корпусів - відповідно до їх здібностей,» - пише історик О.Чорний.

Як ви вже помітили, мови гімназисти вивчали інші, ніж кадети в Кронштадті – італійська, грецька, турецька. Очевидно, гімназія була ланкою так званого «грецького проекту» імператриці, який закінчився вже значно пізніше повстанням і незалежністю Греції, але змова греків складалася вже тоді. В Києві, наприклад, всі знають будинок князя Іпсіланті на Печерську, який був ватажком цих змовників й брав участь у вже описуваних нами боях на Дунаї, а потім заглибився на турецьку територію із загоном інсургентів. Ну а про Грецьку площу в Одесі, де ця змова укладалася, вам розкаже кожен екскурсовод. Катерина називала «новозасновані» міста грецькими назвами теж з розрахунку заплутати Тімоті Снайдера й обоснувати свої претензії на Константинополь. З цією ж метою одного з її онуків, великих князів, вона назвала Костянтином, і цього правила потім дотримувалися усі наступні російські царі - в надії, що вже за їхнього царства Босфор та Дарданели будуть «наш», а Стамбул знову стане «містом Константина». До цього ж «грецького проекту» відносилося й переселення чорноморських греків та урумів ще до завоювання Кримського ханства з Криму в Маріуполь. «Лукавої дарунок пані, уміла що кому давать», - написав колись про Катерину Шевченко з іншого приводу. Бо Катерина таким чином вивела з ханства чи не всіх тодішніх ФОПів, які й платили основні податки ханству: схоже, турки та кримські татари не оподатковувалися.

Ну але хай там як – це і був отой Південний проект, від якого відмовився Петро І після Прутської поразки. Потьомкін його просто реанімував. Цікаво, до речі, що переведення Гімназії чужоземних одновірців в Херсон і створення Морського корпусу також не було першою спробою морського навчального закладу на Чорному морі. Російська література й кінематограф наввипередки рекламують навчання груп російських курсантів десь в Голландії, як ось у водевілі «Табачний капітан». Між тим, така ж група російських учнів свого часу вчилася морської справи… в Хорватії. З притаманною Середземному морю італійсько-грецькою термінологією, якою користувалися і на Чорному морі. Італійська була першою іноземною мовою Херсонського мореходного училища аж до 1954 року. А очаківські, фонтанські та бугівські рибалки користувалися цією термінологією аж до кінця ХХ століття, а може й досі. Так ось, коли група петровських курсантів повернулися з Хорватії, Азовський флот саме знищили за угодою 1711 року, а служити на Балтиці вони не змогли через незнання німецької флотської термінології. Зовсім як ті студенти, які зараз навіщось ще вчаться на російській філології. Хто на що учився, як той казав.

Думаю, це й були основні складнощі функціонування Морського кадетського корпусу в Херсоні: моряки тут розмовляли іншими мовами. Першим його начальником було призначено викладача Петербурзького морського корпусу Петра Степановича Волковського.

До новоствореного морського кадетського корпусу зараховувалися на навчання діти місцевих службовців, дворян, різночинців для підготовки їх в перші офіцери флоту - штурмани, а також кораблебудівники. Останніх, як правило, готували з різночинців. Але, по-перше, число вихованців в 200 чоловік на новому місці в Новоросії було набрати важко, а по-друге, одразу великий навчальний заклад перевести в Херсон було складно.

1789 року в училище прибули штурмани Іван Жданов та Іван Борисов, 2 мічмани й 23 учні. Потьомкін повигрібав дітей з усіх казенних училищ: 16 чоловік з Кременчука, 225 з Симбірська, Казані та Воронежа. Двійошників не відправляли додому, а залишали працювати на верфі. Зрештою, там опинилися більшість кадетів, бо через кілька років штурман Жданов рапортував Потьомкіну про випуск всього 27 гардемаринів і домовлявся про їхню практику на дієвому флоті.
Поки не було збудоване приміщення Корпусу в Херсоні, учні навчалися та мешкали у екіпажах у Вітовці та Фаберових Дачах. Нині це – територія міста Миколаєва, заснованого в 1789 році. Це і є «таємниця» зникнення Херсонського морського кадетського корпусу – він став Миколаївським. І не корпусом, а Штурманським училищем та Училищем корабельної архітектури, що підпорядковувалися Адміралтейству, тобто більше переймалися побудовою кораблів.

Хоча, уродженець Миколаєва, майбутній адмірал Макаров, закінчив саме це штурманське училище. А Училище корабельної архітектури зрештою стало Миколаївським кораблебудівним університетом – найкращим в своєму роді не тільки на Чорному морі. Чи то вам жарти – авіаносці будували. Правда, літаки з них не злітали, а пірнали під воду цілими ескадрильями, але то таке. В літаках сиділи русскіє льотчики, не миколаївські, з Сівероморська. А вода в Сирії тепла.
А верф у Херсоні прижилася. На її користь було те, що ліс сюди сплавляли аж з верхів'їв Прип'яті та Десни по течії Дніпра. Спущені на воду в Херсоні лінійні кораблі й фрегати тягнули на буксирі за баркасами й вельботами через мілководне гирло Рвач у лиман, і вже в Станіславі, під захистом ще одного шанцю й батареї, озброювали їх гарматами й щоглами, реями та іншим такелажем. А коли стали будувати 110-гарматні флагманські тридечні кораблі — взагалі виводили їх через гирло в лиман на так званих «камелях» (верблюдах) — двох понтонах, між якими «підвішували» на канатах корпус корабля. Ну, як сучасний плавучий док, тільки дерев’яний.

Не дивно, що у ХХ столітті Херсон був столицею плавучих доків, які так натаскалися збирати на тутешніх суднобудівних заводах, що їх тягнули звідси буксирами до всіх чорноморських портів, до всієї Африки (бачив один з них на острові Дахлак в Ефіопії) й навіть на Далекий Схід через Панамський канал. До того ж сам Панамський канал вони проходили, прийнявши воду в баластні цистерни тільки на один борт і таким чином поставивши док «на попа», бо в нормальному стані він не влазив у канал по ширині.
Усі ці камелі й доозброєння у Станіславі (не плутати з Івано-Франківськом) були доволі незручними, і не дивно, що зрештою Адміралтейство перенесли у Миколаїв на глибокий Південний Буг та Інгул. Але сталося це лише 1827-го, коли адмірал Грейг переконав у цьому вже царя Миколу І (ще б пак, Микола Миколаїв не образить).

За період існування Херсонського адміралтейства з його стапелів було спущено 43 лінійних кораблі (110-гарматних — 18, 74-гарматних — 9, 66-гарматних — 16), три бомбардирських судна, два люгери, вісім транспортних і близько 110 дрібних суден.
І все ж таки – доручи справу штурману, а не випускнику Могилянки, воно і вийде Штурманське училище замість Кадетського корпусу. Див не буває.
 
Top