Провели вчора півночі на Майдані, хотілось би бути і далі, але зранку на роботу. Приємно дивує згуртованість, з якою люди чистять Хрещатик від снігу та льоду, і з цього ж зводять барикади. Самі допомогли з барикадою біля ЦУМа. Особливо вразила барикада на Інститутській, просто як фортеця. Зустрів багато знайомих, яких давно не бачив, і знайомі з мажорних тусовок, і творча інтелігенція, і навіть Члени нашого Клубу, знайомі по роботі, по університету, це ВСІ прошарки населення, розумієте, це достало ВСІХ, а не якусь верству населення окремо. Всі тут, вночі, допомагають, чим можуть або просто стоять в знак підтримки, за себе, за свою сім'ю, за свій народ, за майбутнє країни. Невже нам для того, щоб згуртуватись і стати справжньою нацією, був потрібен цей зек-тиран? Якщо так, то за це йому я щиро вдячний! Я не схильний ідеалізувати ці події, але в чомусь ми вже перемогли, патріотизм став не політично-показним на камеру, а пробудився в кожному, хто приходить сюди, незалежно від національності, мови спілкування чи віросповідання. А як буде далі в плані політичному, буде видно, але я точно буду знати, що я принаймні спробував щось змінити. Приходьте на Майдан, навіть якщо ви проти нього, просто заспівайте гімн на повні груди з десятками тисяч співвітчизників, це того варте. Всім мир.