Сьогодні рано-вранці до мене в двері постукали. Я відчинив їх і побачив красиво одягнуту, доглянуту парочку. Першим заговорив чоловік: "Добридень! Я Джон, а це - Мері."
Мері: "Привіт! Ми тут, щоб запросити вас цілувати дупу Балашова разом з нами."
Я: "Прошу вибачення?!? Про що мова? Хто такий Балашов і навіщо мені цьомати його у сідницю?"
Джон: "Якщо поцілуєте дупу Балашова, він дасть вам мільйон доларів, а якщо відмовитесь, то витрусить із вас все лайно!"
Я: "Що за? Це якийсь новий дивний спосіб вимагання грошей?"
Джон: "Балашов - мільярдер-філантроп. Балашов збудував це місто, він його хазяїн. Він може робити усе, що забажає і він бажає дати Вам мільйон доларів, але не може цього зробити, поки ви не поцілуєте його в дупу."
Я: "Нічого не ясно. Чому..."
Мері: "Ну і хто ви такий, щоб сумніватися в подарунку Балашова? Ви що, не хочете мільйон доларів? Невже це не варто маленького цьомчика в дупцю?"
Я: "Hу, нехай, якщо це законно, але..."
Джон: "Тоді йдемо з нами! Цілувати дупу Балашова!"
Я: "А часто ви її цілуєте?"
Мері: "О так, весь час..."
Я: "І Балашов дав вам мільйон доларів?"
Джон: "Hу... ні. Насправді ніхто не отримує грошей, доки не покине міста."
Я: "Так забирайтеся з міста прямо зараз."
Мері: "Hе можна покидати міста, доки Балашов не скаже. Інакше ви не отримаєте гроші і Балашов витрясе із вас все лайно."
Я: "А ви знаєте кого-небудь, хто поцілував дупу Балашова, виїхав з міста і отримав бажаний мільйон?"
Джон: "Моя мати цілувала дупу Балашова роками. Вона покинула місто минулого року, і я впевнений, що вона отримала свої гроші."
Я: "І з того часу ви з нею не спілкувались?"
Джон: "Звичайно ж ні, Балашов не дозволяє."
Я: "І чому ж ви тоді думаєте, що він насправді дасть вам гроші, якщо ви ніколи не говорили з кимось, хто дійсно їх отримав?"
Мері: "Hу він же ж дає по-трошки перед тим, як ви покидаєте місто. Можливо, ви отримаєте підвищення, можливо, виграєте в лотерею. Можливо навіть, знайдете сотку на вулиці."
Я: "Але до чого тут Балашов?"
Джон: "У Балашова є зв'язки."
Я: "Вибачайте, але мені здається, що це якась дивна афера."
Джон: "Але це ж мільйон доларів! Невже не варто спробувати? І запам'ятайте, якщо ви не поцілуєте дупу Балашову, він витрясе з вас все лайно!"
Я: "Можливо, можна якось зустрітися з Балашовим, поговорити з ним, дізнатися всі деталі прямо у нього..."
Мері: "Ніхто не бачить Балашова, ніхто не розмовляє з Балашовим."
Я: "Як же ж ви тоді цілуєте його у дупу?!?"
Джон: "Інколи ми просто посилаємо йому повітряний поцілунок, думаючи про його дупу. Інколи ми цілуємо дупу Карлу, а він передає поцілунок Балашову."
Я: "Хто такий Карл?"
Мері: "Наш друг. Це він навчив нас цілувати дупу Балашову. Все, що від нас потребувалося - запросити його на вечерю кілька разів."
Я: "І ви повірили йому на слово, коли він сказав, що існує Балашов, що Балашов дуже хоче, щоб ви цілували його в дупу, і що Балашов нагородить вас за це?"
Джон: "О ні. Багато років тому Карл отримав від Балашова лист, де все пояснюється. Ось копія, погляньте."
Джон тицьнув мені фотографію записки, написаної від руки на бланку зі словами "З робочого столу Карла". Там було одинадцять пунктів:
1. Цілуйте Балашову дупу, і він дасть вам мільйон доларів, коли ви покинете місто.
2. Не балуйтеся алкоголем.
3. Витрясайте все лайно з людей, якщо вони не схожі на вас.
4. Правильно харчуйтесь.
5. Цей список продиктований Балашовим.
6. Місяць зроблений з зеленого сиру.
7. Все, що говорить Балашов, правильно.
8. Мийте руки після відвідин туалету.
9. Hе пийте.
10. Їжте копчені ковбаски лише із булочками. І ніяких приправ!
11. Цілуйте Балашову дупу або він витрясе із вас лайно.
Я: "Так це ж написано на бланку Карла."
Мері: "У Балашова не було паперу."
Я: "Щось мені говорить, що при перевірці цей почерк виявиться почерком Карла."
Джон: "Звісно, Балашов всього лише диктував."
Я: "Ви ж сказали, що нікому не вдається бачитися з Балашовим."
Мері: "Не тепер. Але багато років тому він розмовляв з деякими людьми."
Я: "Здається, ви сказали, що він філантроп. Який же філантроп витрясатиме лайно із людей лише тому, що вони не такі, як він?"
Мері: "Так хоче Балашов, а Балашов завжди правий."
Я: "З чого ви це взяли?"
Мері: "Сьомий пункт каже: "Все, що каже Балашов, правильно." Для мене цього цілком достатньо."
Я: "А може ваш друг Карл все це придумав?"
Джон: "Нічого подібного! П'ятий пункт каже: "Цей список продиктований Балашовим." Окрім того, в другому пункті сказано: "Не балуйтеся алкоголем", в четвертому: "Правильно харчуйтесь", а в восьмому: "Мийте руки після відвідин туалету." Всі знають, що ці пункти правильні, отже і все решта також правда.
Я: "Але у дев'ятому пункті сказано: "Не пийте", що суперечить другому пункту. А шостий пункт каже: "Місяць зроблений з зеленого сиру", що просто неправильно.
Джон: "Між дев'ятим і другим пунктами нема протиріччя. Дев'ятий пункт просто пояснює другий. Щодо шостого, то ви ніколи не були на Місяці, тому не можете бути так в цьому впевнені."
Я: "Учені доволі точно встановили, що Місяць зроблений з каменю..."
Мері: "Але вчені ж не знають, звідки взявся цей камінь - з космосу чи з Землі, тому він цілком може виявитися зеленим сиром."
Я: "Я, звісно, не експерт, але я думаю, що теорія земного походження Місяця була розкритикована. Окрім того, відсутність даних про походження каменя ще не робить його сиром."
Джон: "Ага! Ви щойно визнали, що учені роблять помилки, але ми ж знаємо, що Балашов завжди правий."
Я: "Точно знаємо?"
Мері: "Звісно, адже так каже п'ятий пункт."
Я: "Тобто якщо ви стверджуєте, що Балашов правий лише тому, що так каже список. Список правильний тому, що його продиктував Балашов. І ми знаємо, що його продиктував Балашов, тому що так каже список. Але це ж замкнене коло. Це все одно, що сказати: "Балашов правий тому, що Балашов каже, що він правий."
Джон: "Тепер до вас доходить! Так приємно бачити, що хоч хтось починає розуміти спосіб мислення по Балашову."
Я: "Але... ех, гаразд, нічого. Що там на рахунок копчених ковбасок?"
Мері червоніє. Джон каже: "Суньте ковбаски у булки і ніяких приправ. Так того бажає Балашов. Все інше - погано."
Я: "А що, якщо у мене не буде булки?"
Джон: "Нема булки, нема ковбаски. Ковбаска без булки - це погано."
Я: "І ні кетчупу, ні гірчиці?"
Мері вражена. Джон кричить: "Не лайтеся! Приправи довільного виду - це погано!"
Я: "Отже, про квашену капусту з дрібно порубаними копченими ковбасками і мови нема?"
Мери затикає вуха: "Я цього не слухаю. Ля-ля-ля-ля-ля-ля ..."
Джон: "Це гидко! Лише який-небудь жахливий збоченець здатний таке їсти..."
Я: "Але це смачно! Я їм це весь час."
Мери втрачає свідомість. Джон підхоплює її: "Якби ж я знав, що ти один з цих, я б не став марнувати час. Коли Балашов буде витрясати із тебе лайно, я буду поруч рахувати гроші і реготати. Я поцілую за тебе дупу Балашову, безбулковий порубаноковбасковий капустоїд!"
Сказавши це, Джон затягнув Мері в машину і поїхав.