Клєр Захаровна
Йду викидувати сміття в сміттєвий бак і ще здаля бачу розчипіраханого бабца в якихто несамовитих пьострих шароварах цвєта "вирві глаз" з перекошеною пикою і взбитою нєвєдомо чим пакльою на голові, який бєшено мчиця до бака.
З білого драного торбєшніка шось нєістово ллється і капає на дорогу. Бабєц так спішить, шо аж внізапна спотикаєця, згадуючи всіх чортів, яких тільки по життю встрічала і щучкою летить мордякою прямо в купку, розшарпаного собаками сміття.
Біля бака зупиняється чорний джип, з якого вилазить чолов"яга років під 40 і дістає з багажника пакет з сміттям. Бабєц верещить до чолов"яги:
- Мущіна, памагітє падняца!!!
Чоловік підходить і намагається підтягнути розчипіраханого бабца за лікоть.
- Сволочі, мусором ваняєт, падайті нівазможна!!! Пчоли, оси, кати, вчєра даже мєлкая сабачєнція прям в контейнєрє стаяла і лаяла на мєня.
- Та я б сам на вас залаяв, - по-доброму так відповідає чолов"яга і намагається допомогти бабцу підвестись, - куди так спішити на пєнсії?
- Путена на вас нєту!!! - кричить істєрічєськи бабєц опершись на руку чоловіка і намагається взяти до рук вялотєкущій торбєшнік із сміттям.
- Шо? - недочув чоловік і рєзко бросіл помагать бабцу піднятись.
- Футєн прідьот і всєм здєлаєт!!!
В чолов"яги рєзко побагровіло обличчя і налились очі:
- Я тєбє щас такого хутєна покажу, кляча грьобаная, до самого крымля рачки полізеш!
- Футєн нас спасьот! - неунімається бабєц.
Мужик моментально вихватує з рук бабулєтти пакет з сміттям, кульок репає і на бабца вивалюється всьо смрадне содєржиме з вонючої жижі, арбузних і динних корок.
- Я тєбє, ***** такого мутена счас покажу, до смєрті нє забудєш, карга старая!
Чолов"яга повільно нагинається і, совіршенно не брєзгуя, набирає в пригоршню бабкиного мусора. Арбузні і динні корки розлітаються, а в руках остається вонюча желєйна субстанція із сємян дині (хулє, бабка знатно поласувала вчєра фруктой!!!). В його глазах читаєця агромєзне желаніє за***чить бабі в мордяку ту зловонну жижу, а потім ще набити всім мусором з трьох контейнерів.
- Не звязуйтесь, - хапаю я його за руку, - мені й самій хочеця запхати їй той кульок в одне мєсто і поглубже. Нє стоіт, вОні потом буде, не обберешся!
Чолов"яга, швиденько пройнявшись моїми мольбами, зашвирює содіржиме із пригоршні в контейнер.
А тепер вніманійо! описую всьо в замєдлєнном темпі, ібо промайнуло всьо в якісь секунди.
В контейнері шось глухо гупнуло і звідти з вереском вискочили два мусорних кота, один з яких очінь патріотічно приземлився бабцу в район бошки. Кіт, розщитавши траекторію польота на асвальт, ніяк не ожидав зустріти перешкоду з ватного баняка на своєму шляху. Він несамовито кувиркнувся диким кульбітом і вирячено дременув в сторону іншого контейнера, оставивши на руці бабца напамнять кроваві борозди від двох саблєносних когтєй. Борозди моментально взбухли і потекли кумачовим цвєтом. (Галава параняна, кровь на рукавє, слєд кровавий стєлєца па сирой травє - проступила в закромах памняті пісенька про Щорса)
- Уіііііііііі, - заверещав бабєц.
- Радуйся, сука, шо кот, я б тебе вопше прибив, тварь крэмл@дская, - дорікнув мужик, відкриваючи двері машини. Витягнув якийсь замусоляний масляний віхоть, витер руки і швирнув його прямо в гирло істєріки, - сука, *****, ватна...
Хутко сів в машину і притопив педальку в полік.
Удаляясь швиденько подалі, шоб тоже нідайбох не совіршить смєртоубівство ватной тварі, я оглянулась. Бабєц мєдлєнно і нєувєрєнно падимался с калєн в груді кавунячо-динячих огризків. Ноги її, казалось, вот-вот знов розкарячаця і вона опять піде юзом в кучугуру зловонючого сміття.
Хех, как наріцатільно, - промайнуло мені в голові, - прям на роіську похожа. Та тоже встайот с калєн у мусорних баков і всьо їй шото мішає, то коти, то амєріка... і мені нєістово захотілось откопать в чулані какошнік з дєцкого совковского утрєніка і крепко прихлабучить його бабцу на баняк, посрєцтвом гвоздя...
Літня вранішня прохолода по краплинці просочувалась і перетворювалась в несамовиту густу спеку. Коти мирно сиділи поодаль на контейнері для сміття і мружились на сонечко, а самий бравий - лапкою намивав удовлєтворьонну мордочку...