якщо копнути глибше щодо військового спадку СРСР, то можна знайти купу нюансів, котрі не кожен бажає брати до уваги. Так, на момент виходу зі складу СРСР Україна мала третій ядерний потенціал в світі і найбільшу армію у всій Європі. Одних танків у нас було більше ніж у всієї Європи. Якщо не помиляюсь регулярна армія взагалі нараховувала близько 1 млн бійців. Але цю величезну армію потрібно було ще й годувати та якісно обслуговувати, а це кошти і кошти дуже не малі, котрих Україна не мала.
Йдемо далі. Не будемо чіпати труднощі з налаштуванням кожної окремої МБР стосовно їх цілей, бо це як мінімум повинно мати в підґрунті військову доктрину держави де чітко визначаються потенційні вороги, на які будуть націлені наявні МБР. Головна проблема в тому, що у нас просто не було виробничих потужностей для виготовлення та переробки ядерних зарядів, це все відбувалося на росії. Термін призначення ядерних зарядів підходив до кінця, і в результаті це вже не ядерна зброя була, а "брудна", яка могла просто загидити певну НЕЗНАЧНУ території, на яку б вистачило потужності рознести радіоактивні матеріали тротиловим запалом, що наявний у конструкції ядерних зарядів. Говорити про те, що ми могли б самі наладити виробництво, краще не варто, бо навіть зараз за 27 років ми не можемо наладити виробництво ядерного палива для власних АЕС. При цьому всі ці 176 ШПУ потрібно за якість кошти утримувати, маючи на увазі що це вимагає досить складної інфраструктури організації функціонування цих установок.
Як вже зазначалось вище - навіщо тоді стратегічна авіація, якщо нема що доставляти? Так, у нас було 19 Ту160, десь більше 60 ту22 різних модифікацій, та десь 23 штуки ту95. Весь цей парк для свого функціонування також вимагає наявності величезної матеріально-технічної бази.
це вже не кажучи, що у нас ще було чимало крилатих ракет та шалена купа ядерних зарядів стратегічного та тактичного призначення, які так само вимагали спеціальних умов зберігання та належний нагляд з охороною.
То ж можна лише згадувати і гойдати головую зі словами "яку зброю просрали", бо об'єктивно це наче 5-річній, голодній, босій дитині кинули в руки важкий протитанковий гранатомет. І банально втримати його в руках поки дитина підросла б - було не реально.....
Ми за 27 років так і не змогли добудувати закінчений на 80% ракетний крейсер "Україна", проекта 1164, який так досі і стоїть у доках на заводі в Миколаєві, і вже підписаний наказ про його утилізацію.....
Але авжеж, ми повинні були зберегти набагато більше ресурсів, ніж у нас залишилось за 23 роки щорічної кастрації армії.....