Когда Бог создал Землю, он позвал представителей разных народов делить между ними территорию. Те, кто пришел пораньше, получили земли побольше, под конец уже оставались только маленькие участки, Бог их тоже распределил. Увидел, что больше никого в очереди нет, закрыл двери пункта и собрался уходить. И видит: к пункту идет украинец.
Бог: Ти пізно прийшов, уже всі землі розподілені.
Украинец: Розумієш, Боже, як тільки зміг, так і прийшов. Встав о 5 ранку, вивів худобу на пасовище, повернувся додому, погодував курочок, прополов на городі, побілив хату, повів худобу напоїти водою, поремонтував дах, подоїв корів, відніс сусідським дітям свіже молоко і от як тільки закінчив роботу, одразу прийшов.
Бог: Я бачу, що твій народ дуже працьовитий і добрий. У мене залишився один край, який я беріг для себе, але я готовий віддати його твоєму народові. Там є все: гори і ріки, степи і ліси, родюча земля...
Украинец: Дякую, Боже, дякую, дякую...
Бог: Та почекай дякувати. Ти ще не знаєш, хто твої сусіди.