Зліз вже давно. Колись кохався у VAG, поки не купив BMW, а було це дууууже давно. Але згрішив 2 роки тому і купив знову «на переїздити» певний період… пандемія якраз була у розпалі. Потім знову BMW. З початком війни продав свою і залишив тільки малого автівку.
Дав собі слово, що до нашої перемоги купувати авто не буду. Не на часі. За нормальну автівку улюбленої марки треба віддати +/- 35$, а коли ти такий старий як я, то вже, ска, дуже важко ось так імпульсивно розставатися з немаленькою сумою…
Це колись, в молодості, побачив, очі загорілися - купив! А вже потім рєпу чешеш. Все, як з бАбами: побачив і гАтов!
Зараз вже ходиш, оглядаєш, консультуєшся, історію повністю перевіряєш навіть по страхових, рахуєш майбутні прогнозовані витрати і т.п.
.
Крче, старість - не радість.
P.S. але «жипа» або тАйоту ще не хочу.